Петро Міхневич видатний актор українського театру. Вистави з його участю ставали ще неймовірними. У матеріалі на chernivetski.info ми більш детально дізнаємось про успіх чернівецького артиста.
Юність
Петро Міхневич народився у 1901 році у Бердичеві, що на Житомирщині. Навчався у місцевій гімназії. Любов до музики хлопцеві прищепив його батько, який захоплювався мистецтвом.
Після школи юнак вступив до Київського музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка. Навчання інколи було нелегким, але Петро знав, що труднощі лише допоможуть йому стати професійним актором.
Юнаку вдалось побачити на сцені великих корифеїв української сцени, а саме Марію Заньковецьку, Панаса Саксаганського, Миколу Садовського. про них Петро дуже часто любив розповідати.
У 1925 році він закінчив університет з відзнакою. У результаті, Міхневич розпочав працювати у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. За п’ять років роботи в театрі під керівництвом професора сцени Гната Юри Петром Міхневичем було зіграні понад тридцять ролей. Протягом наступних шести років Петро творив у трупі Харківського театру “Революції”. Саме тут найкраще відкрився талант юнака. Ним було зіграні ціла плеяда людських доль різнопланового характеру – Гнат в ”Безталанні” Тобілевича , Халява в “Вій” Кропивницького , Фрегат в “Гибель ескадри” Корнійчука тощо.
Чернівецький період
У Чернівці Петра привело кохання. Разом зі своєю дружиною, акторкою Ганною Янушевич, він перебрався на Буковину. Подружжя розпочало працювати у Чернівецькому театрі імені Ольги Кобилянської.
У 1954 році відбулась прем’єра сім’ї Міхневич. Це була вистава “Земля” за твором Ольги Кобилянської. Друга прем’єра це була вистава “Початок життя”, де Петро зіграв пихатого панка Пражинського. Цей перфоманс отримав схвальний відгук. Про Міхневича почали писати у газетах. А театральні критики відмітили характерні ролі актора, які принесли йому славу, повагу і любов глядача. Петро Міхневич завжди вважав себе буковинцем, адже більшу частину свого життя він провів саме у Чернівцях.
Грандіозною виставою для кар’єри актора стала “Лісова пісня”. Петро зіграв головну роль, а саме Лукаша. Після прем’єри у місцевій газеті “Буковина” з’явилась перша рецензія. Автор писав. що у Петра Міхневича була одна з найскладніших ролей у виставі, але акторові вдалось проявити велику внутрішню силу та високу майстерність.
Загалом на сцені чернівецького театру Міхневич зіграв багато ролей. Серед них були Романюк у “Калиновому гаї”, Галушка у “Степах України”, Голота в “Правді “ Корнійчука, Виборний у “Наталці Полтавці “ Котляревського, Скалозуб у “ Лихові з розуму” Грибоєдова, Городничий у “Ревізорі” Гоголя. Наступні ролі Петра це були герої гуцульського походження.
Окрім театральної сцени, Міхневич ще захоплювався цирковою пантомімою та зніманням у кіно. Ще актор їздив верхи на конях. Це він робив потайки від дружини, адже йому це заняття було небезпечне для здоров’я.
У 1987 році артисту було надано звання “Почесного громадянина міста Чернівці”.
Загалом протягом усієї кар’єри Петро Міхневич створив цілу галерею образів у кінофільмах “Над Черемошом”, “Кривавий світанок “, ”Повія”, “Строга гра”, “ Киянка “, “Така тепла пізня осінь” тощо. За період від 1925 року по 1993 року актором створив понад 200 фантастичних різнопланових ролей. У 1946 році Міхневич став “Заслуженим артистом УССР “, а через 11 років отримав звання “Народний артист УССР”.
Усе своє життя Міхневич разом з дружиною присвятив театральній сцені. Помер Петро Герасимович у 1993 році. Поховали актора на Руському цвинтарі у Чернівцях.