Чернівецький Петрівський ярмарок багатий на історію і є одним з найпопулярніших свят на Буковині. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо про історію створення цього заходу.
Заснування
У 18 столітті територія Чернівців на південь від центру. Далі був пустир. Саме його у 1768 році почали використовувати як територію під проведення ярмарків. Зазвичай їхнє проведення припадало влітку. Ярмарки тривали 14 днів. Традиційно свято проводилось з 29 червня по 14 липня. На ярмарку можна було вторгувати все, що завгодно, враховуючи навіть худобу – корів, коней та овець. У зв’язку з тим, що ярмарок завершувався святом Петра і Павла, його було вирішено називати Петрівським ярмарком.
Петрівський ярмарок традиційно супроводжувався танцями та гучною музикою. Найбільш популярними були молдавські танці, а також мазурка та вальс. Петрівський ярмарок втілював у собі не лише місце та час для торгівлі, а святковий та піднесений настрій, тому відігравав важливу роль для Буковини, а також – Угорщини, Австрії, Німеччини, росії, деяких земель Румунії та навіть Туреччини, звідки на Буковину з’їжджались купці.
Чернівчани розповідали, що місцевий ярмарок мав вигляд справжнього міста збудованого з безлічі палаток і шатрів. З цих численних шатрів лунала буйна циганська музика, супроводжувана монотонним бігом молдавського танцю.
Особливе відкриття Петрівського ярмарку відбулось у 1855 році. Початок заходу співпав з приїздом у Чернівці цісаря Франца-Йосифа. Звичайно, монарх не брав участі в народному гулянні, влаштованому на його честь, і не ходив по ярмарку, проте відвідав виставку продукції сільського господарства, гірничої промисловості та ремесел Буковини, відкриту того дня у залі засідань Чернівецької ратуші. На початку 20 століття ярмарок почав западати та втратив характер міжнародної події.
Петрівський ярмарок проводився і протягом 20-30-х років ХХ століття, хоча його центром був уже не колишній Австрійський майдан, перейменований у п’яца Гіка-воде. 1935 року з нагоди відкриття ярмарку відбулося освячення мистецького різьбленого жертовного хреста, встановленого на розі Великокучурівської та Сторожинецької вулиць.
Згодом популярність на Петрівський ярмарок зменшувалась серед жителів. Все частіше у містечках з’явились щотижневі базари, які проходили у понеділок, середу та п’ятницю. В ярмаркові дні площі міста перетворювались на святкову картину, де багатонаціональний люд торгував і купував різні товари, люди були одягнені в національні костюми.
Відродження
У 90-х роках 20 століття Петрівський ярмарок був відновлений. У наш час Петрівський ярмарок став довгоочікуваною подією для містян та гостей міста. Особливу атмосферу забезпечували святкові промови, самобутні майстри народного мистецтва, веселі танці, промоакції, виставки, цікаві зустрічі.
Народним майстрам завжди відводиться найдовша центральна алея парку відпочинку імені Тараса Шевченка. До виставок та продажів виробів народних майстрів долучаються туристичні фірми, автосалони, численні виробники промислової та харчової продукції Буковини, сусідніх областей та країн.
Для гостей ярмарку створили дегустацію страв національної буковинської кухні, “Свято пива“, “Фестиваль вина“, акція “Світ морозива“. Також кондитерські цехи та мініпекарні пригощали усіх охочих своєю смачною продукцією. Головна алея парку відводиться для майстрів народної творчості, які демонструють і продають власні вироби декоративно-прикладного мистецтва. У програмі Петрівського ярмарку є показ моделей одягу та зачісок, концерти аматорських колективів, різноманітні спортивні заходи, конкурси, ігри.
