Він був чернівецьким церковним й громадським діячем. Перший, хто став Митрополитом Буковини і Далмації. Мова йде про Євгенія Гакмана. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо про чернівчанина.
Походження
Майбутній митрополит народився у селі Васловівці Заставнівського району. Щодо дати народження Євгенія є деякі розбіжності. Адже збереглось надто мало історичних свідчень. З гідно з церковними довідниками кінця ХІХ – початку ХХ ст., він народився 1793 року. Проте архівні дані початку ХІХ ст. засвідчують іншу дату народження. Відомо, що батько Василь походив з бідної сільської сім’ї. Велику роль в освіті Євгенія відіграв його дядько отець Ігнатій Гакман.
Хлопець відвідував тривіальну школу в Чернівцях. Вона була розташована неподалік єпископської церкви. Викладання в гімназії відбувалось латинською мовою. Це додавало своєрідної складності. Також труднощі в спілкуванні проявлялись в тому, що поза уроками вчителі й учні спілкувались між собою німецькою або польськими мовами. Євгеній потрапив до школи вже юнаком і був одним з найстарших у класі.
Під час навчання юнак зміг виробити певні риси у своєму характері, а саме наполегливість у досягненні поставленої мети, старанність, працьовитість, вимогливість, навіть суворість до себе самого і оточуючих. Коли Євгеній закінчив гімназію, він отримав стипендію від Буковинського православного релігійного фонду. Юнак відправився навчатись до Відня.
Церковна діяльність
У 1823 році Євгеній повернувся до рідних Чернівців. Саме у цей період хлопець прийняв важливе рішення пов’язати своє життя з церквою. Цього ж року Митрополит Карловацький Стефан висвятив монаха Євгенія у сан диякона, потім — ієромонаха. Згодом чоловік був призначений на посаду вчителя Закону Божого у початковій школі.
У 1824 році Гакмана зарахували на посаду у майбутній Богословський заклад. Через два роки у Чернівцях був відкритий Богословський навчальний заклад. Євген став там професором Біблійних студій Ветхого Завіту. Він був вимогливим до учнів, адже вважав Біблію найосновнішою в богословській освіті. У 1835 році Євгеній Гакман став першим українцем, що очолив Буковинське єпископство.
Загалом владика віддав усього себе церковній справі. Він був відповідальним та наполегливим. Євгеній зміг добитись відкриття окремої школи дияконів. У цьому закладі, окрім німецької мови викладали ще українською та молдавською. Також митрополит розширив вживання української мови в діловодстві.
Неабияку увагу Євгеній приділяв розвитку освітнього рівня духовенства й будівництву храмів. Саме він розпочав інтенсивне культове будівництво. У 1844 році митрополит урочисто заклав перший камінь у фундамент майбутнього Святодухівського кафедрального собор. Спорудження церкви затягнулось на 20 років. У 1864 році він зміг освяти цей храм.
У 1851 році митрополит звернувся до тодішньої влади з пропозицією створити на Буковині богословський факультет у місцевому університеті. Проте ця ідея була проігнорована. У 1861 році Євген Гакман став послом Буковинського крайового сейму. На цій посаді він пробув протягом трьох років.
У 1873 році митрополит поїхав до Відня, де мало відбутись возведення в митрополита Буковинського і Далмацького. Возведення мало пройти в православній парафіяльній церкві Святої Трійці, однак стан здоров’я різко погіршився. Саме у 1873 році Євгеній Гакман помер. Він заповів кошти на будівництво будинку для пристарілих у Чернівцях та парафіяльної церкви в рідному селі. Прах митрополита поховали у Святодухівському кафедральному соборі у Чернівцях.