Багато ярмарок у світі стають візитівкою багатьох міст. Так сталось з торговими фестивалями у Чернівцях. Адже протягом декількох століть саме на Буковину з’їжджались торговці з різних регіонів. Завдяки ярмаркам підтримувалась економіка міста й створювалась неймовірна атмосфера. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо про чернівецькі торгові ярмарки.
Діяльність
Коли у Чернівцях панувала Австро-Угорщина у місті виникло багато ярмарків та фестивалів. Цей період в історичних документах Буковини згадують край як велику торгову територію. Завдяки купцям у місті створювались ринки, які позитивно вплинули на економіку міста. Розвинена торгівля давала змогу чернівчанам купувати рідкісні на той час продукти – м’ясо, рибу, муку, дрова. Також на ярмарку можна було придбати худобу з Молдавії, прикраси з Парижа, спеції з Туреччини.
У Чернівцях базарним днем оголосили понеділок. Усі охочі, які прагнули продавати свою продукцію мали попередньо сплатити грошовий збір. Ця процедура не стосувалась лише тих, хто привозив товари власного виробництва. На початку 18 столітті місцева влада встановила правила роздрібної торгівлі, а також збільшила базарні дні. До понеділка додалась ще середа та п’ятниця.
У базарні дні місто перетворювалось у імперію торгівлі. На ярмарку можна було зустріти людей в національних костюмах. Також правила заходу були суворі. Ціна на хліб мала бути стабільною та доступною. Якщо пекар спік партію хліба неякісну і меншу по вазі за норму, то працівники зазнавали тілесних покарань. Тож вони все старались чітко контролювати, аби уникнути тортур. Так само слідкували й за свіжістю м’яса. Це був обов’язок місцевої поліції.
У літній період у Чернівцях проходив Петрівський ярмарок. Тут можна було придбати все – від продуктів до побутових речей. Лише на це все були потрібні кошти. Також на ярмарку грали музиканти з Угорщини, Австрії, Німеччини, Румунії, Туреччини. Мандрівні артисти неабияк розважали та підіймали настрій відвідувачів.
У 1850 році на Буковині була створена торгово-промислова палата. Це стало вагомим кроком для розвитку цієї сфери у Чернівцях. Але це спричинило підняття цін на житло, продукти та дрова. Стабільні ціни залишились лише на м’ясо. Причиною низьких цін на цей продукт було те, що місцева адміністрація повинна була самостійно доставляти м’ясо по низьких цінах, а за це будуть підтримувати його і нададуть пасовища.
У 1918 році Буковину окупувала Румунія. Попри зміну влади живі ринки продовжили своє існування. Але згодом поступово ярмарки з торгівлею почали зникати. Спершу ліквідували торгівлю площа Об’єднання, а згодом у 1937 році ринок зник на Театральній площі.
Цікаві факти
- Назви місцевих площ у Чернівцях походили саме від товару, який найчастіше продавали на цій локації. До прикладу сучасна площа Соборна раніше мала назву Дров’яна, адже тут продавали дрова. Пізніше її перейменували на Кримінальну, бо тут побудувати в’язницю.
- А от площа Театральна у минулому мала назву Зернова. Звідси можна здогадатись, що тут торгували зерном. Згодом на площі почали продавати рибу, тож назва змінилась на Фішпляц, тобто рибна площа. На ярмарку зазвичай продавали свіжу рибу – річкову, озерну й морську. За цією локацією доглядали. Площу мили кожного ранку, аби позбутись специфічного запаху.
- На площі Філармонії були мучні склади, тож її прозвали Мучною. З 1880 року тут почали продавати дрова та ремісницький крам.
Отож, торгівля успішно розвивалась у Чернівцях. Ярмарки привертали увагу людей, об’єднували жителів та дарували нові корисні знайомства.