Історії успіху людей, які виросли серед тихої атмосфери невеликих міст та змогли підкорити світ, завжди неймовірно надихають. Особливо, коли доля всміхається митцям українського коріння. Таким є головний герой нашої статті – Марк Іванір. Його особистість – яскравий приклад наполегливої дії таланту, прокладаючи шлях до червоних доріжок Лос-Анджелеса, пише chernivetski.info.
Цей матеріал покликаний детально простежити перші ролі актора, його театральні досягнення, кінематографічні прориви. Ви отримаєте змогу дізнатися про успішне поєднання армійської служби з мистецтвом драматичної школи, аби тільки стати впізнаваним обличчям міжнародної кіноіндустрії.
Формування майбутньої зірки
Марк Олександрович Іванір народився 6 вересня 1968 року у буковинському серці (тодішня частина Української РСР). Хоч і дитинство на чернівецькій землі тривало всього чотири роки, воно залишило незабутній пам’ятний відбиток: домашнє тепло, перші слова рідною мовою неодмінно зайняли місце важливого життєвого етапу.
У 1972 роки сім’я прийняла доленосне рішення емігрувати до Ізраїлю. Новим місцем перебування тепер стало місто Бней-Брак, розташоване біля передмістя Тель-Авіва. Там батько викладав англійську, допоки мама вдосконалювала німецьку сина. Усі зусилля покладалися, щоб привчити хлопчика багатокультурним особливостям: окрім згаданих мов, вільно володів івритом, французькою, їдишем.
Армійський досвід
Невдовзі прийшов час віддати службу ізраїльському народу. Тут і почалося справжнє випробування характеру. Зовсім молодому юнаку випала можливість долучитися до операції «Джошуа» – масштабного порятунку ефіопських євреїв із біженських таборів Судану. Важливість полягала в тому, що згаданий раніше народ досить довгий час перебував під злоякісним впливом голоду та погодних випробувань, кожного року скорочуючи загальну кількість полонених. Хлопець постійно перебував у стані нервової напруги, проте зумів надихнутися глибоким розумінням людської відваги.
Завершення служби змусило опинитися чернівчанина на роздоріжжі вибору майбутнього шляху. Його досвід привернув увагу спецслужб, пізніше отримавши від них пропозицію стати частиною Моссаду – найвідомішої розвідувальної служби світу. Та попри престиж та мрійливі можливості, Іванір приймає протилежне своїм очікуванням рішенням: він відмовляється. Натомість пробує себе медичним працівником, але швидко опанував себе, відчував – істинне покликання справді не за горами.
Неочікуване перевтілення
Наступним кроком життєвого етапу стало наполегливе опанування циркового майстерства. Якщо підійти до розуміння цього вибору зараз, то це був полегшений видих після всього пережитого. Безупинне навчання допомогло отримати шанс подорожувати Європою у ролі вуличного клоуна, збираючи усмішки перехожих або збираючи їхні шалені оплески. Кульмінацією періоду варто вважати роботу у відомому паризькому Cirque Pawelles – досвід обміном майстерністю гріх не назвати неоціненним.
Трохи пізніше Марк вирішив здобути повноцінну театральну освіту. Під власне крило хлопця взяв Ніссан Натів, завдяки зусиллям якого уродженець буковинського краю опанує сценою престижного театру Камері та навіть візьме участь у постановках Ізраїльської опери.
Кінематографічний старт
Перші спроби здолати кінематографію відбулися 1988 року фільмом “Iron Eagle II” — канадсько-ізраїльсько-американський бойовик. Він не побоявся одразу продемонструвати здатність говорити різними мовами та перевтілюватись залежно від керівної ним зараз мови, надаючи буття радянському солдату Михайлу Бальонєву. Роль вимагала глибокого психологічного занурення, хоч і була епізодичною.
“Список Шиндлера”
Та справжній прорив припав на 1993 рік, коли доля піднесла зустріч із видатним режисером сучасності – Стівеном Спілбергом. Фільм, який згодом отримає сім премій “Оскар”, подарував Марку персонажа Марселя Голдберга. Сама ж кінострічка ілюструє жахливі подробиці Голокосту. Походження митця та прожита ним історія дозволила втілити наданий образ достатньо правдиво та досить чуттєво. Отак і відкрився потужний трамплін до дверей голлівудської слави, міцно закріпивши репутацію як майстра багатовимірних персонажів.
Віха телевізійної слави
Зміна проживання на користь Лондону розширила акторську географію Марка Іваніра, адже відтоді кількість епізодичних ролей збільшилася до 60. Він залишив свій слід такими культовими серіалами, як “Walker, Texas Ranger”, де зміг опанувати основи бойових навичок. Окрім того, був присутнім у знімальному процесі популярних поліційних драмах – “CSI: NY”, “CSI: Miami”, “Law & Order”. Відомі проєкти також ознаменував своєю участю (“Monk”, “Nikita”, “Fringe”, “Royal Pains”).
Тріумф екранної культури
Вивчивши усю фільмографію митця, з впевненістю можемо сказати, що найвидатнішою його кінокартиною донині залишається “Хибна спокуса” (“The Good Shepherd”). За цю драматичну роботу здобув нагороду «Срібний ведмідь» під час Берлінського кінофестивалю 2006 року. Далі були What Just Happened, Johnny English Reborn, A Late Quartet (партія першого скрипаля квартету), Big Miracle, Entebbe, The Red Sea Diving Resort, а у 2024 – участь в Emilia Pérez, відзначена нагородою Outstanding Ensemble Performance. Так поступовими кроками помалу вибудував акторську стежину, на якій здатен вдихнути життя як гостросюжетному шпигуну, так й вишуканому музиканту.
