Становлення релігії на території України завжди було нелегке. У 1873 році австро-угорська влада на території Буковини заснувала Буковинсько-Далматинську митрополію. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми розповімо про одного з її очільників – Володимира Репту.
Походження
Володимир Репта народився 1841 року на Різдво. Ніби сама доля дала знак про те, яким є його покликання. Зростав він у селі Банилів Вижницького району у заможній дворянській родині. Батьки мали змогу дати хорошу освіту синові, тож він у 1857 році вступив на навчання до І державної цісарсько-королівської гімназії у Чернівцях. Володимиру навчання давалось легко, про це свідчать записи у журналі гімназії, який зберігається у Чернівецькому обласному державному архіві.
Відомо про те, що родина Володимира була звільнена від оплати за навчання, а згодом юнак навіть почав отримувати стипендію за свої успіхи. У хлопця були чудові знання з релігієзнавства, німецької та української мов, історії та географії. Також Володимиру легко давалось вивчення латини й грецької мови. Значну увагу юнак приділяв теології, яка була вказана у графі “майбутня професія”.
Основна діяльність
Репта після закінчення навчання у гімназії вступив до Чернівецької православної духовної семінарії. Саме тут юнак продовжив вивчати теологію. За хорошу успішність Володимир був призначений суплентом, тобто помічником вчителя. Після завершення навчання Репта вирішив здобувати нові знання за кордоном. Він заглиблювався у теологічні й філософські теми, навчаючись в університетах Відня, Бонна, Мюнхена та Цюріха.
Згодом Володимир повернувся до України. У Чернівцях він отримав посаду префекта в православному архієпископському семінарі та суплента з математики І-ї державної гімназії. У 1875 році Репта виконував обов’язки бібліотекаря теологічного факультету, був членом екзаменаційної комісії факультету. Завдяки сумлінній праці Володимира призначили ректором Чернівецького державного університету.
Володимир Репта мав ще вплив й на культурне життя міста. До прикладу, він став одним з організаторів вшанування третьої річниці смерті Тараса Григоровича Шевченка на Буковині. Це став одним з перших запланованих заходів у чернівецькому краї. Під час цієї події у Церкві святої Параскеви богослови Чернівецької духовної семінарії провели поминальне богослужіння.
Митрополит представив себе світові ще й як письменник. З-під його пера були написані “Психологія та її значення на вплив, плекання і сприяння релігійному житті”, “Релігійні обряди і звичаї та їх значення для розвитку культури”. А от релігійна діяльність для Репти була непростою. Адже край перебував в українсько-румунських змаганнях. Кожна парафія намагалась довести свою важливість, аби мати вплив на місцеве населення.
Під час Першої світової війни чернівчани були досить налякані, коли на околицях міста стояли вже російські війська. Зокрема за своє життя боялись й буковинські євреї. Володимир Репта намагався усіма способами заспокоїти місцеве населення. Він спілкувався на вулиці та приймав усіх, хто потребував допомоги, незалежно від конфесійної та національної приналежності. Коли у місто прийшли загарбники, саме єврейське населення звернулось за допомогою до митрополита Володимира. Адже вони вважали його другом свого народу. Усіх нужденних він прийняв у митрополичій резиденції.
Митрополит Володимир Репта відійшов у засвіти 1926 року. Після себе він не залишив ніяких статків, адже усе своє життя займався доброчинністю. Для нього було важливо допомагати усім нужденним.