Буковинський вокаліст став яскравим вибухом українського фолку у радянський період. У наш час його творчість все більше цікавить сучасну молодь. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо про шлях українського співака Василя Зінкевича.
Походження
Майбутній вокаліст народився в селі Васьківці Хмельницької області. Його батько Іван працював ветеринаром, а у вільний час керував церковним хором. Чоловік мав чудовий голос і часто співав народні пісні. Мати Ганна працювала у місцевому колгоспі. Також жінка дуже захоплювалась вишиванням, була дуже вправною майстринею. Вона вміла робити оригінальні квіти з підручних матеріалів. Захоплення батьків неабияк вплинули на майбутнє Василя Зінкевича.
Вдома хлопчик влаштовував собі невеличку сцену, де проводив власні концерти. Під час навчання у школі юнак не залишив своє мистецьке захоплення. Він брав участь у художній діяльності.
Дизайнер й танцівник
Співпраця Зінкевича з ВІА “Смерічка” розпочалась з його модельєрських й танцювальних здібностей. Адже після армії Василь закінчив художнє училище прикладного мистецтва. Після навчання юнак став першим художнім керівником народного ансамблю танцю “Смеречина” й окрім постановок також створював усі сценічні костюми колективу.
Його танці були унікальними. Декілька постановок Зінкевича увійшли до Золотого фонду українського мистецтва, а розроблені ним костюми експонувалися навіть на виставках у Парижі. Василь у розробці вбрання любив поєднувати народні мотиви із сучасними фасонами. Коли Зінкевич був ще студентом, то за його ескізами шили вбрання для ансамблів.
“Смерічка”
У 1966 році на Буковині виник естрадний ансамбль, який поєднав у своїх піснях модні ритми з гуцульськими та буковинськими мелодіями. Засновником гурту став Левко Дутківський. Василь навчався у школі українського композитора. Саме там Дутківський й розгледів потенціал Зінкевича. Чоловік брав участь у пробах виконання пісні “Сніжинки падають” для чернівецького телебачення. Ці спроби були невдалими для Василя.
Згодом Зінкевич доклав чимало зусиль, аби стати першим солістом-чоловіком у жіночому колективі ВІА “Смерічка”. В одному з інтерв’ю Левко Дутківський так висловився про співака:
“Василь взагалі не мав уявлення про спів. Те, що Зінкевич зробив за своє життя у вокалі, — яскравий приклад працелюбності для самоутвердження. За це низько схиляю перед ним голову”.
Перший український мюзикл
У 1971 році в Україні з’явився перший телемюзикл “Червона рута”. Композитором стрічки став легендарний Володимир Івасюк. Зйомки фільму проходили у Карпатах у містечку Яремче.
За сюжетом, у поїзді “Донецьк-Верховина” знайомляться гуцулка Оксана та шахтар Борис. Навколо їхнього кохання розгортається сюжет картини, вони освідчуються одне одному в коханні за допомогою пісень. У ролі Оксани знялася Софія Ротару, а Бориса зіграв Василь Зінкевич.
До створення стрічки Василь долучився не лише як актор, а й як дизайнер. Разом з дружиною Левка Дутківського Аллою Дутківською вони створили колекцію “Горянка” для солістів “Смерічки”. Акцентом було поєднання білого та червоного кольорів. Також у дизайнерському доробку Зінкевича є костюми для Софії Ротару, Ансамблю пісні і танцю Вірського, Київського мюзик-голу та ВІА “Смерічка” і “Світязь”.
У 1978 році Василь Зінкевич отримав звання заслуженого артиста України, а у 1986 році – народного артиста. На цьому співак вирішив не зупинятись і вступив до Рівненського інституту культури, де навчався на режисера.
Зінкевич має чимало державних нагород. Він почесний громадянин Луцька, має звання Героя України, Державну премію Шевченка, свою зірку на “Алеї зірок” у Києві та чималу кількість інших відзнак. Поступово Зінкевич вирішив піти з публічної сфери.