Найбільше цікавості викликає зазвичай те, що якраз намагаються приховати. Тож не дивно, чому саме памірські куполи на Буковині, які донедавна були секретним об’єктом, нині стали справжньою туристичною Меккою, пише chernivetski.info. Тож вирушаємо у віртуальну мандрівку буковинськими Карпатами, аби зрозуміти, чому саме тут, де гори торкаються неба, – започаткували фестиваль “Памір Fest: Любіть Україну, бо вона того варта!”. І він швидко став популярним серед інших фестивальних дійств області.
Від секретного об’єкта – до занедбаного місця
Насправді, гора, де розміщені п’ять славнозвісних куполів, має назву Томнатик. І це одна з найвищих вершин буковинських Карпат, що знаходиться у селі Шепіт Селятинської громади. Тут, на висоті 1565 метрів над рівнем моря, майже півстоліття працювала секретна радіолокаційна станція. І, звісно, про жодну публічність не йшлося. Її завдання було забезпечувати радіолокаційний моніторинг від турецького узбережжя до Балтійського моря. Тож саме секретна база мала назву “Памір”, яка міцно прижилася згодом. Білосніжні колись куполи зроблені з високоякісного скловолокна, яке дозволяло захистити радіоантени від вітру та опадів і разом із тим – не перешкоджало їхній роботі.
Свою роботу повністю база припинила у 1995 році. І стала закинутим місцем, зацікавленість до якого почали проявляли нещодавно. По-перше, дістатися до памірських куполів – непросто: гірська дорога, якої налічується 15 кілометрів з центру села, приймає не кожну автівку. А по-друге, з часом під впливом погоди куполи втратили естетичний вигляд та перетворилися у величезні занедбані резервуари. Вони стали пристанищем для худоби, яка могла заблукати на полонинах.
Але було те, що саме й привабило до цього місця людей – неймовірні краєвиди та пейзажі, які відкриваються з Томнатика перед очима. Тут зупиняється час і хочеться якомога більше побути наодинці з природою, велич якої вражає.
Тому місцева влада та обласне керівництво поставили собі за мету відновити славу цього місця та показати його іншим. Особливо після того, як памірські куполи з’явилися у кліпі “1944” переможниці Євробачення-2016 Джамали. І весь світ побачив цей дивовижний куточок Карпат, який скромно і мовчки доживав своє…
Орнаменти на куполах та етно-драйв у горах
Відновлення розпочали саме з куполів, які височіють майже поруч із українсько-румунським кордоном. У 2017 році тут зосередився цілий арт-майданчик. Художники та митці з усієї України з’їхалися, щоб розмалювати один із куполів орнаментами та перетворити в гігантську писанку. А всі бажаючі прибули сюди, щоб підтримати майстрів пензля, насолодитися карпатськими краєвидами та пригоститися справжньою гуцульською кухнею.
Між куполами облаштували імпровізовану сцену, де виступали колективи та музичні гурти, заряджаючи присутніх драйвом та енергією гір. Це був перший фестиваль “Памір Fest”, на який організатори витратили понад 100 тисяч гривень. І це був справжній рай для мандрівників, туристів, всіх, хто любить відпочивати у горах та легко знаходить однодумців.
Місцева влада організувала вивіз гостей фестивалю до Томнатика вантажівкою. Адже звичайна легкова автівка не виїхала б. Тож імпровізоване “таксі” безупину працювало на гірській дорозі.
Колишні військові прибули на фестиваль
У 2018 році традиційним українським орнаментом розфарбували ще один купол. Попередньо планували створити путильську писанку. Але це виходило за коштами дорожче, аніж був розрахований бюджет, пояснювали у тодішньому відділі з питань туризму Чернівецької ОДА. Цього ж 2018 року вдруге відбувся етнофестиваль. Він зібрав вже більше гостей, інформація про дійство швидко поширилася соцмережами.
Тут зустрілися і колишні військовослужбовці з різних куточків України, які працювали разом на базі. Людям було цікаво, що змінилося і що залишилося від могутнього колись об’єкта. Вони ділилися спогадами із журналістами та присутніми. Так Віталій Новіков із Кропивницького служив на Памірі три роки. Він пригадував, що бойові чергування були цілодобовими, а повітряні перевірки готовності – частими і серйозними.
Саме під час фестивалю він зустрівся зі своїми трьома товаришами. Всього, за даними колишніх працівників, на базі налічувалося більше 60 постійно працюючих осіб. Було серед військових на Памірі й місцеві жителі. Так Роман Скидан із Путили розповідав, що працював тут чотири роки до самого закриття об’єкта.
На фестивалі одружилася пара з Чернівців
Третій дводенний фестиваль, який провели у 2018 році, був особливим. Саме на вершині Томнатику в межах фестивального дійства знаний буковинський альпініст Олександр Паламарюк одружився зі своєю нареченою Ольгою. Пара давно планувала весілля в Карпатах, тож Томнатик був для них ідеальним варіантом поєднати долі. Весілля відбулося у кращих гуцульських традиціях, музичний супровід забезпечили місцеві музиканти-аматори, а господині пригощали найкращими стравами місцевої кухні.
Серед інших запланованих подій протягом двох днів відбувалися турніри із армреслінгу, пейнтболу, бадмінтону, гірського футболу та воркуату. Вночі запалювала гори молодіжна дискотека просто неба під супровід молодих українських рок-гуртів. А всі бажаючі могли отримати майстер-клас від місцевих майстрів та навчитися якоїсь цікавої справи. Сільські господарі також пропонували покататися на гуцульських конях.
Фестиваль мав і екологічне спрямування: учасники об’єднувалися в команди та брали участь в екоквесті. Вони прибирали територію довкола. А найактивніші отримували подарунки. Єдність та драйвова атмосфера панувала протягом вихідних на високогір’ї, учасники фестивалю не хотіли розходитися.
Підсумком дійства стало розгортання найбільшого синьо-жовтого стягу на горі Яровиця, яке стало рекордним в Україні.
У планах – зміцнити впізнаваність ПаміруУ планах Чернівецької обласної державної адміністрації, яка є засновником та організатором фестивалю, було продовжити відновлення Паміру. Зокрема, казарми колишньої військової бази з часом планували перебудувати у гуртожитки, де туристи могли б проживати на час свого візиту на Томнатик. А інші три куполи – розфарбувати в українські орнаменти. Також мова йшла про співпрацю з місцевими жителями щодо надання туристичних та супутніх послуг. Однак коронавірус, а згодом війна – змінили плани.
Але, незважаючи на те, що в останні роки офіційно фестиваль не відбувається, він набув неофіційного статусу, бо багато туристів та місцевих приїжджають у визначений час на Томнатик та розважаються за довільною програмою. За цей час багато відомих блогерів зняли десятки сюжетів про памірські куполи та особливості відпочинку на Томнатику. Тож етнофестиваль, який тричі скликав не тільки буковинців, а й жителів всієї України на Томнатик став першим кроком до формування нового і потужного туристичного магніту в Чернівецькій області. Нині до памірських куполів з’їжджаються туристи звідусіль. А місцеві підприємці навіть організовують у сезон (і не тільки) джипінг-тури для бажаючих. Тож поступово розвивається туристична галузь регіону, що позитивно впливає на економіку місцевих громад, популяризацію Буковини як унікального культурно-мистецького регіону.