Чернівці завжди називають «українським Парижем», що є зовсім невипадковим. Місто донині зберегло особливу культурну ауру, у якій музика та театр займають почесне місце. Тут народжувалася слава вітчизняних артистів, проходили виступи легендарних виконавців. Місцеві колективи зуміли поповнити своїми іменами історію європейського мистецтва. Концертні зали відіграють значну роль в цьому дійстві. Вони служать простором зустрічей, діалогів, а також нових ідей, пише chernivetski.info.
Цей матеріал покликаний детально розглянути видатні музичні майданчики буковинського краю. Згадаємо історію їхнього виникнення, архітектурні особливості й проведені в їхніх стінах різноманітні події. Ми влаштуємо своєрідну подорож, аби побачити власними очима етапи становлення культурного іміджу.
Історичні осередки мелодії
Чернівецька обласна філармонія
Історія пісенного життя Чернівців нерозривно пов’язана з діяльністю Товариства розвитку музичної культури на Буковині, заснованого ще 1862 року. Ініціатива неймовірно швидко набрала обертів, тому через 15 років для неї збудували спеціалізований концертний зал. Автором архітектурного проєкту став талановитий Еміль фон Регіус, тоді як будівництвом керував досвідчений Алоїз Булірц. Завершальний штрих додали інтер’єрні ілюстрації, виконані знаменитим віденським художником Карлом Йобстом. Згодом тут оселилася обласна філармонія. Її назвали на честь Дмитра Гнатюка – оперного співака буковинського коріння.
З перших століть існування заклад здобув статус осередку камерної творчості. Він зароджував виступи симфонічних оркестрів, академічного хору; організовував масштабні фольклорні програми. Сцена філармонії приймала митців, теперішніх символів музики – Софію Ротару, Софію Агранович, Юрія Табачника.
Вірменська церква
Окремою перлиною сфери шоубізнесу варто вважати Зал органної та камерної музики, розташованого у приміщенні Вірменської церкви. Дух храму, наповнений величністю сакральної архітектури, розпочав “власне дихання” у 1990-х роках, коли до його зали перенесли перший орган. Завдяки природно створеній акустиці, зал пропонує слухачам абсолютно інший, більш інтимний досвід прослуховування. Така невелика дрібниця й відрізняє від вже звичних нам традиційних майданчиків.
Палац «Академічний»
Палац «Академічний» – те місце, що має сили згуртувати юну когорту суспільства. Зазвичай в ньому проводять студентські вечори, творчі зустрічі, виступи учасників художньої самодіяльності. Палац активно використовується для музичних і театральних експериментів, де молоді таланти можуть проявити себе перед присутніми. Тобто, цей заклад відіграє роль так званого містка між освітнім середовищем та професійною діяльністю, формуючи майбутніх учасників шоубізнесу.
Театральна сцена
Серед чернівецьких архітектурних скарбів особливе місце посідає музично-драматичний театр. Його зведення відбулося 1905 року за проєктом австрійського бюро Fellner & Helmer, котрий спеціалізувався на будівництві усіх європейських драматичних осередків. Це шедевр, виконаний у вишуканому стилі необароко та модерн, вражаючи своєю незрівнянною елегантністю.
40 роки XX століття принесли закладу статус професійного театру. З 1954-го має ім’я видатної письменниці Ольги Кобилянської. Глядацька зала, розрахована на близько 742 відвідувачі, забезпечує камерність сприйняття навіть великих вистав. Саме тому досить часто обирають саме її для організації симфонічних оркестрів або сольних виступів. Сьогодні мистецька установа входить до Європейського маршруту історичних театрів – ініціативи, яка об’єднує найцінніші культурні місця континенту. Нещодавнім важливим доповненням став новозбудований малий простір, розміщеного у відремонтованому приміщенні старої електростанції. Тепер менш масштабні перформанси отримали тут можливість власного проведення.
Гармонія просто неба
Літній театр
Центральний парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка став домом для одного з улюблених концертних місць міста – Літнього театру. Цей відкритий амфітеатр здатний вмістити понад 1500 осіб, є ідеальним вибором проведення масових шоу. Формат “зеленої сцени” створює особливу атмосферу, дозволяючи публіці бути максимально близько до виконавців. Тут виступали різні зірки української естради: Потап і Настя, Ірина Білик, Jerry Heil. Також були присутні й легендарні гурти – «Друга Ріка» чи «ТіК». В серці залишився імпровізаційний виступ Івана Дорна, під час якого танці глядачів розгорнулися прямо між рядами.
Міські площі
Коли мовиться про значущі події, в поміч приходять урбаністичні арени буковинської перлини. Центральна площа та площа Філармонії трансформуються відкритими сценами для масових свят, фестивалів або виступів на честь Дня міста. Саме локація чернівецького серця дарує справжнє свято, де кожен мешканець чи гість є частиною великого дійства. Музика звучить, об’єднуючи цілі покоління, зміцнюючи відчуття спільноти.
