Протягом минулих століть у Чернівцях активно проводили вечірні бали. Містяни з радістю долучались до таких подій. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо особливості проведення таких заходів.
Гуляння до ранку
Раніше вечірні бали були не просто розважальним дійством, а вони були реальним відображенням політичної ситуації у краї. Зокрема, таким був представницький бал буковинських євреїв. Ідея саме цього дійства полягала не з наміру євреїв організувати зібрання «для своїх», а з публічно висловленого бажання запросити всі нації краю до участі у спільному заході під суто єврейськими знаменами. Чернівчани вважали, що це було гарне та пишне свято. На цей бал було запрошено багато офіцерів. Окрім військових, на балу було багато вельмишановних гостей – депутатів та чиновників найвищого рангу. Бали тривали усю ніч. Вхід на деякі із них був платним, тож дозволити собі балювати могли тільки досить заможні городяни
Чернівецькі панянки на бали одягалися якнайкраще. Вбрання було надзвичайно дорогим та розкішним, підібраним зі смаком. Сукні було пошито переважно із оксамиту, а невід’ємною оздобою було мереживо та хутро. Капелюшки не були обов’язковим предметом туалету, більшість обмежилася коштовними шпильками для волосся.
Також у Чернівцях проводили й благодійні бали. Зокрема у 1910 році дві панянки – пані Райхманн та пані Зущин організували благодійний вечір у готелі “Фріст”. Захід розпочався з музичного концерту, а згодом гості почали танцювати і це тривало до самого ранку. На цьому балу зібрали 483 крони, які запланували витратити на придбання картоплі для місцевої бідноти.
Національне вбрання на балу
У 1904 році “Товариство польської братньої помочі і читальні польської” придбало будинок у Чернівцях. Його планували використовувати не тільки для потреб організації, а й влаштовувати у стінах будівлі театральні вечори, концерти та вистави.
Відкриття Польського дому відбулося у грудні 1905 року. Свято розпочалось святковим спектаклем. Також у місцевій газеті заздалегідь повідомили програму дійства. Умовою участі у святі були бальні туалети, або ж національне вбрання. Газета подала і ціну квитків, яка коливалася від 44 крон до 1 крони десять гелерів. Цей культурний захід перетворився на велике національне свято буковинських поляків.
У 30-х роках 20 століття в Українському домі влаштовували неймовірні бали. сі були одягнені зі смаком, знали одне одного й було заведено знайомитися. Дівчата, які були без кавалерів, були у супроводі старшої жінки.
Бал маскарад на ковзанці
Взимку у Чернівцях зазвичай організовували бали маскаради. Зокрема, один такий захід відбувався на місцевій ковзанці. Чернівчанин пан Дворецький брав в оренду такий льодовий майданчик. Там вмикали радіо, лунала гарна музика. Ніхто не ковзався в пальті, чернівчани одягали гарні спортивні костюми. Був буфет із чаєм та ласощами. Саме тут відбувалися бали-маскаради, їх зазвичай влаштовували чернівецькі німці.
Ще у 1854 році організовували бали маскаради. Один з таких проходив у приватному залі Микулича. Це був благодійний бал, кошти з якого перерахували до Фонду інвалідів та бідних городян міста Чернівці. Цього ж року буковинська крайова управа заборонила проводити бали у приміщенні театру. Його визначали як місце, непридатне для цих заходів.
У 1890 році було затверджено статут спеціального товариства, яке створили для піднесення товариського спілкування і влаштування різних заходів. Саме ця організація часто організовувала чернівецькі бали. Схожі заходи зазвичай супроводжувала капела 41 піхотного полку.
