Історія народного артиста України – Андрія Кушніренка

Він відомий хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог. Мова йде про буковинського діяча Андрія Кушніренка. У матеріалі на сайті chernivetski.info ми більш детально розповімо про життя чернівчанина.

Юні роки композитора

Андрій Кушніренко народився у 1933 році у селі Великі Загайці, що на Тернопільщині. Навчався у місцевій школі. У 1955 році він вступив у Львівське музичне-педагогічне училище імені Філарета Колесси. Після закінчення навчання Андрій був рекомендований до консерваторії. У 1962 році Кушніренко закінчив Львівську консерваторію, а саме диригентсько-хоровий факультет. Викладачами хлопця були такі відомі педагоги і митці як: Людкевич, Кос-Анатольський, Сімович тощо.

Становлення кар’єри

У 1962 році Андрій отримав посаду художнього керівника і головного диригента Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. Саме завдяки його праці ансамбль став одним із провідних художніх професійних колективів. Гурт був двічі лауреатом міжнародних конкурсів. У 1969 році колектив отримав звання заслуженого ансамблю. Група здобула велику популярність в Україні, а також за кордоном. Зокрема, ансамбль виступав у Фінляндії, Чехії, Польщі, Італії, Румунії тощо. 

У 1983 та 1986 році музикант проводив одномісячні семінари в Канаді, зокрема у Торонто, Вінніпезі, Едмонтоні, Ванкувера. Паралельно Кушніренко активно надавав допомогу аматорським художнім колективам Буковини.

З ініціативи Андрія Кушніренка у 1992 році у Чернівецькому університеті створили кафедру музики, яку очолив сам артист. У 1997 році композитор став членом Національної спілки композиторів України та членом-кореспондентом Академії мистецтв України. Неодноразово Кушніренко був у складі журі обласних оглядів художньої самодіяльності, а також членом журі Всеукраїнського конкурсу ім. М. Леонтовича. Це свідчить про те, що буковинця вважали авторитетом та професіоналом у своїй сфері. 

З 1991 року Андрій брав участь в організації державних концертів до днів Незалежності України. Він був головним хормейстером та диригентом зведених хорів.

Творчість

Загалом композиторська творчість Андрія Кушніренка здобула народне визнання в Україні. Його пісні і надалі продовжують звучати у концертних залах, на багатьох сценах, на великих урочистостях. Вони стали популярними серед шанувальників вокально-хорового мистецтва. 

Ліричні пісні композитора вражають своєю щирістю та душевністю. Серед них популярними є “Зореслава”, “Запалали очі зорями”, “Материнська любов”, “Ходить березень”. Також у репертуарі Кушніренка можна віднайти жартівливі пісні, такі як: “Посилала мене мати”, “Я щаслива зроду”. Завдяки своїй популярності ці композиції стали народними.

Композитор не обмежувався лише вокально-хоровими жанрами. У його творчому доробку є ряд інструментальних творів. До прикладу, “Буковинська сюїта” для симфонічного оркестру, “Балада” для двох скрипок і фортепіано, “Експромт” для фортепіано тощо. Окрім композиторської діяльності, Андрій захоплювався ще дослідницькою. Він став автором наукових праць, багатьох музикознавчих статей та різноманітних рецензій. Зокрема “Характерні особливості музичного фольклору с. Бітля, що на Бойківщині”, “Деякі ладово-інтонаційні явища в сучасному фольклорі”, “Сидір Воробкевич і сучасність”. 

У 2003 році видавництво “Музична Україна” опублікувала збірник вокально-хорових творів Кушніренка “Веселкові передзвони”. Він був включений до Національної програми випуску соціально-значущих видань на 2003 рік.

Протягом усієї своєї кар’єри Андрій Кушніренко робив усе можливе, аби розвинути українську музику. Він впевнено робив свій вклад у мистецтво України. Але на 80-ому році життя видатного артиста забрала смерть. 

Миколайчук OPEN. Що покажуть?

Кіноіндустрія, якою ми її знаємо сьогодні, виникла на початку 19 століття через низку технологічних розробок: створення фотографії, відкриття ілюзії руху шляхом поєднання окремих нерухомих...

Як GRC допомагає знайти роботу

Кожен із нас часто стикався з проблемою пошуку роботи. Є безліч способів знайти місце своєї праці: вакансії та оголошення на вулицях, у газетах тощо....
..... .