Він чернівецький митець, піаніст, педагог та музичний фольклорист. Мова йде про творчу особистість – Кароля Мікулі. У матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо про життя композитора.
Становлення музиканта
Кароль Мікулі народився 1821 року у Чернівцях у родині комерсанта. З дитинства хлопець захоплювався музикою. Творчість Мікулі була інтернаціональна. Адже батько був вірменином, а мати німкою. Сам Кароль був буковинцем, якому вдалося залишити помітний слід в українській, польській, молдавській, румунській та у світовій музичній культурі.
Кароль весь свій вільний час присвячував музиці. У 1922 році він почав навчатися фортепіанної гри у Фридеріка Шопена, а гармонії та контрапункту – у Франсуа Анрі Ребера у Парижі. У своїх вчителів Мікулі перейняв найцінніше та пробував застосовувати ці знання на власній практиці.
Життя у Львові
У 1848 році Кароль Мікулі на деякий час переїхав до Львова. У місті Лева він став директором Галицького Музичного Товариства і професором Консерваторії, де викладав фортепіано, гармонію, контрапункт, аналіз музичних форм.
У 60-х роках 20 століття Мікулі заснував Галицьке-музичне товариство. Під його керівництвом організація перетворилась у відомий музичний центр, який упродовж близько тридцяти років утримував першість серед аматорських музичних товариств Львова. Об’єднання організовувало щорічно десять музичних вечорів, присвячених в основному камерній музиці і виступам солістів, а також від чотирьох до семи концертів з участю солістів, хору і оркестру. Галицьке музичне товариство довгий час залишалося основним осередком виховання музичного смаку та полегшенням ґрунтовної науки в мистецтві.
Попри активну кар’єру у Львові, Кароль ніколи не забував про рідні Чернівці. На Батьківщину він часто приїжджав з концертами. Також буковинець допомагав місцевим музикантам у створенні нових колективів та хорів. Зазвичай Мікулі брав на себе роль диригента у новостворених групах. У 1862 році композитор створив “Товариство плекання музики на Буковині”.
Стиль, творчість, благодійність
Кароля Мікулі вважають автором різножанрових музичних творів, а саме мазурок, вальсів, полонезів, пісень, етюдів, балад тощо. Також митець активно вивчав фольклор рідної Буковини.
Стиль творів Мікулі сформувався в основному в романтичному руслі. На це вплинуло навчання у Шопена. Імовірно, більшість із творів були написані в розрахунку на його учнів, збагачували педагогічний репертуар, відтак враховували потреби і смаки аудиторії, для якої призначалися.
Загалом творчий спадок Кароля є досить скромним. Переважають фортепіанні, скрипкові і вокальні твори. Значну частину його творчості займають також релігійні опуси, хорові твори, обробки народних пісень для різних виконавських складів.
Перша бібліотека у Чернівцях була створена на кошти меценатів. Серед них був і Кароль Мікулі. Він пожертвував у фонд будівництва бібліотеки усі кошти від своїх зимових концертів. Також композитор заснував Фонд стипендій для бідних гімназистів. У 1899 році Кароля було нагороджено Кавалерським хрестом Ордена Франца Йосифа за значні заслуги за розвиток музичної культури. Але ця висока нагорода не змогла повернути митця в активне музичне життя.
У 1897 році Кароль Мікулі помер. Поховали його на подвір’ї вірменської церкви. Згодом композитора перепоховали на Личаківський цвинтар. А на стіні львівського вірменського собору встановлено епітафію зі скульптурним портретом митця. В австрійський період центральний парк Чернівців мав ім’я Мікулі. Нині ім’я Кароля Мікулі носить одна з центральних вулиць міста.
