Назарій Яремчук – легендарний український співак. Завдяки йому, у музиці ми маємо “Зелений гай”, “Родина”, “Червона рута”, “Стожари” тощо. Як створювалась кар’єра артиста? Про це ми більш детально розповімо у матеріалі на chernivetski.info.
Юність
Назарій Яремчук народився 1951 року в селі Рівня Чернівецької області. Його батьки Назарій та Марія були простими селянами, що виховували чотирьох дітей. Майбутній артист був наймолодшою дитиною.
У 1959 році Назарій пішов у перший клас у рідному селі. Навчання давалось легко, а життя здавалось безтурботним. Коли хлопцю було дванадцять, помер його батько. Для Назарія це був сильний удар. Мати, залишившись сама, була змушена віддати сина до Вижницької школи-інтернату. Юнак до навчання ставився відповідально. Відвідував різноманітні гуртки, зокрема співав у хорі.
Зародження кар’єри
Після закінчення школи Назарій планував вступити на географічний факультет до Чернівецького університету. Спроба була невдалою. Яремчук, за направленням військкомату, почав навчатись на курсах водіїв.
Після занять хлопець залишався послухати репетиції ансамблю “Смерічка”, яким керував Левко Дутківський. Згодом керівник помітив постійного слухача і запропонував Назарію заспівати будь-яку пісню. Вибір Яремчука припав на композицію “Кохана”. Дутківському дуже сподобався голос юнака, тож йому запропонували приєднатись до складу ансамблю. У 1969 році Назарій Яремчук почав співати у “Смерічці”. Саме з цього моменту почала формуватись його співоча кар’єра.
Діяльність в ансамблі подарувала Назарію неймовірних людей. Серед таких був і Володимир Івасюк. Це знайомство відіграло велику роль у житті “Смерічки”. Адже Івасюк подарував групі “Червону руту”, “Водограй”, “Я піду в далекі гори”. Назарій та Володимир міцно здружились на все життя.
У 1971 році відбулися зйомки фільму “Червона рута”. Цей фільм подарував неабияку народну любов солістам Назарію Яремчуку та Василю Зінкевичу. Під час зйомок кінострічки сталась ще одна трагедія – померла мати Яремчука, яку він безмежно любив.
Народне визнання
“Смерічка” протягом двох років перемагала на конкурсах “Пісня-71” та “Пісня-72”. У 1972 році солісти за виконання пісні “Горянка” стали лауреатами Всесоюзного конкурсу “Алло, ми шукаємо таланти”. Наступного року ансамбль запросили на професійну сцену у Чернівці. У цей період Назарій перейшов співати у філармонію. У 1978 році Яремчуку надали звання заслуженого артиста України.
Ще однією трагедією для Яремчука стала загибель друга – Володимира Івасюка. Назарій був одним з перших, хто приїхав на похорон до Львова, попри заборони тодішньої влади. Його не лякало те, що він може втратити перспективну кар’єру, репутацію та спокій. Для нього було важливо провести в останню путь свого брата по творчості. У 1980 році артист вперше виконав пісні “Скрипка грає” та “Пісня пам’яті”. Ці композиції Назарій присвятив Володимиру.
У 1981 році “Смерічка” взяла участь у міжнародному конкурсі “Братіславська ліра”. Яремчук став лауреатом цього заходу. У 1982 році Назарій став художнім керівником ансамблю “Смерічка”. У 1987 році співак отримав звання Народного артиста України. Наступні роки своєї кар’єри Назарій гастролював за кордоном, де знайомив іноземців з українською піснею Зокрема, він виступав у Канаді, США, Бразилії тощо.
Хвороба співака
У житті Назарія Яремчука складалось все чудово – успішна кар’єра, троє дітей, мільйон прихильників. Але усе перекреслила хвороба співака – рак шлунку. Артисту вдалось виїхати до Канади на лікування. За кордоном йому підтвердили діагноз та зробили операцію. Але було вже запізно.
Попри страшну недугу Яремчук продовжував виступати. Він швидко згасав та мучився від нелюдського болю. У 1995 році Назарій Яремчук помер. Співака поховали на центральному кладовищі у Чернівцях та посмертно присвоїли Шевченківську премію.