Великдень – одне з найважливіших свят у християнстві. На заході України прийнято особливо урочисто святкувати Воскресіння Христове. Зокрема й на Буковині були свої традиції відзначення весняних свят. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо як буковинці святкували Великдень в давнину.
Великодній кошик
У неділю на сам Великдень святково вбрані люди відвідують нічну службу Божу у церкві. Опісля парафіяни освячують великодні кошики з особливим набором продуктів. Без винятку у всіх конфесіях головним атрибутом у святковому кошику був хліб у вигляді випічки. Його випікали у тиші, без зайвих очей.
У православних та греко-католиків – це був калач-паска, який пекли із муки найвищого ґатунку,щедро заправляючи яйцями та подекуди ще родзинками. У деяких католицьких сім’ях ще заведено випікати хліб за традиціями Ватикану. Це пиріг з горіхами та родзинками в формі голуба, який має назву “коломба”. Вірменська паска називалася катха, її випікали з пшеничного ґрису і заправляли медом. Іудеї пекли прісну мацу – так званий “гіркий хліб свободи”. Зерно і мука повинні були вистояти півтора року. У святкові дні вони остерігалися їсти страви, виготовлені з квашеного тіста, тому все квашене ще до свята забирали з приміщення.
Також буковинські господині випікали дві великі пісні паски. Їх називали стільники або дори – це був хліб до страв на три святкові дні. А для дітей – багато маленьких пасочок і різних булочок, зокрема й баранців.
У великодній кошик також клали сир, бринзу, масло, сало. Додавали також насіння городніх культур: бобу, квасолі, гороху, ріпи, часнику, маку. Також знаходили місце й для пляшечки води, хріну, кропиви, крейди, рушничного пороху та іншої всячини, яка після посвяти слугувала засобом для лікувальної магії.
Після святкової служби Божої й освячення буковинці поспішали додому, аби провести час в родинному колі.
Писанки
Згідно віруваннями наших далеких предків, писанка мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала свого власника від сил зла. Писанку іноді закопували під землю, щоб яйце зробило урожай багатим і щедрим. Писанки розкладали по могилах предків, їх укладали всередину могил маленьких дітей, а закохані за допомогою писанок висловлювали свої почуття.
Під час підготовки до Великодня важливим процесом також є фарбування яєць. Це одна з найцікавіших традицій. Здебільшого до цього процесу приєднується уся родина, зокрема й малеча. Писанки на Буковині поділяються на декілька різновидів.
У східних, бессарабських районах Чернівецької області, наприклад на Кельменеччині, традиційно переважали галунки, які мали бути пофарбовані лише в помаранчевий, рожевий або червоний кольори, але в жодному разі не у зелений чи голубий. Колись яйця фарбували кров’ю забитих до свята тварин, але з часом це відійшло в минуле. Також писанки відварювали в лушпинні цибулі, аби отримати червону або помаранчеву крашанку.
Для того, аби отримати чудові писанки, господині використовували писачок. Кожен візерунок мав своє сакральне значення.
Найпопулярніші мотиви орнаментів в писанці:
- Кривулька, або безкінечник – означає вічність руху Сонця, нитку життя.
- Роза, зірка, квадратний хрест – це символи сонця, що знаменують чотири сторони світу.
- Сорок клинів – це сорок точок в житті, достаток і успіх в господарстві, достаток і порядність людини.
- Павучок, розетки, млини, павутина – найдавніший солярний знак.
- Крапки – позначають сльози Божої Матері, небесні світила.
- Рослини, ялинові гілки – юність в її вічності, здоров’я, буйство природи, краса.
- Колоски пшениці – урожай.
