Сьогодні чернівецькі артисти, колективи та музиканти – потужна складова українського шоубізнесу. Але шлях до цього визнання був довгим і складним, пише chernivetski.info. Тож повернемося на три десятки літ назад, аби пройти цією дорогою розвитку, становлення та популярності чернівецьких митців та талантів.
1995-2005: від занепаду до перших локальних імпульсів
Середина 90-их років минулого століття – це був час розпаду попередньої культурної інфраструктури та зародження нової. Адже до цього часу багато українських зірок працювали у підпіллі або ж мусили балансувати між власною творчістю та вимогами державної політики тогочасного Радянського Союзу.
Набуття незалежності України змінило усе. У Чернівцях починає зароджуватися цікавий локальний формат шоу‑бізнесу: з’являються перші імпровізовані вечірки у клубах, починають знімати місцеві музичні кліпи. Звісно, на рівні держави розвиток культури тоді не фінансували, усі ресурси були спрямовані на розбудову економіки новоутвореної держави. Однак на місцевому рівні творча еліта робила все для того, аби вивести на новий рівень музичну культуру та мистецтво.
Творчу атмосферу у місті підживлював Чернівецький музично‑драматичний театр імені Кобилянської. Тут починають ставити постановки українською мовою. Активно починає діяльність Чернівецький обласний художній музей. І хоча він був відкритий у 1988, але саме в 90-х набрав потужності як культурний майданчик для поєднання класики і сучасного мистецтва.
Місцеві музиканти почали співпрацювати з фестивалями всеукраїнського рівня. Зокрема, у 2009 році до Чернівців повернувся фестиваль «Червона Рута», давши потужний стимул буму місцевого артистичного потенціалу.
У 1999 році у Чернівцях для популяризації української електронної музики створюється гурт Stelsi. Учасники гурту швидко здобули популярність, адже були на той час єдиними представниками у сфері електронної музики. За понад десять років музичної діяльності вони видали сім платівок та збірку найкращих пісень. А один із альбомів, який вийшов у Німеччині та Нідерландах, став топовим серед слухачів.
З часом гурт починає змінювати мистецький напрямок і переходити до живого музичного виконання. Це було щось схоже на рок, але стилістично оригінальніше. А з 2005 року Stelsi зосередилися на створенні електро-фольку, випустивши перший альбом “Там”. Наразі гурт активно продовжує діяльність, занурюючи своїх прихильників в атмосферу української музики та її енергетику.
2006–2014: фестивалі, театри, зростання інфраструктури
Після 2006‑го року місто розпочинає активну реконструкцію культурної інфраструктури. Оновлення історичного центру, реставрація фасадів, оновлення сюжетів театрів, створення культурних приміщень – все це формувало основу для розвитку шоу‑бізнесу як галузі. Сюди почали приїжджати великі всеукраїнські фестивалі, у місті з’явилися спонсори культурних подій. Так, наприкінці 2011 року меценат Дмитро Фірташ передав місту пів мільйона гривень на реконструкцію Чернівецького музично‑драматичного театру імені Кобилянської. Це дало новий імпульс для масштабних постановок, гастролей та концертів класичного й сучасного репертуару.
У 2009 році в Чернівцях відбувся 20-ий ювілей фестиваль “Червона рута”, який повернув Чернівці у вир фестивальних подій. Забігаючи наперед, варто зазначити, що 30-ий фестиваль “Червона рута” також відбувся у Чернівцях і запам’ятався потужним розмахом, масштабом та сотнями тисяч глядачів.
2015–2019: комерційний підйом, зіркові тури, фестивальна мода
У другій половині 2010‑х зростає популярність гастрольних турів великих українських виконавців. У Чернівці приїжджають Оля Полякова, гурти “НеАнгели”, “Без обмежень”, “Mozgi”, Michelle Andrade. Літній театр та великі майданчики міста щоразу збирають тисячі глядачів.
Місцева влада активно підтримує розвиток шоу‑індустрії через організацію концертів та гумористичних шоу. Так, у місті частими гостями були «Ліга сміху», Сергій Притула і «Вар’яти шоу», а чернівчани стали регулярними учасниками національного шоу‑ритму.
У цей період відбувається перший широкомасштабний комерційний ефект: концертні компанії бачили Чернівці як слушну локацію для турів, а місцеві бізнеси вкладали у спонсорство культурних подій, що створило інфраструктуру і базу глядацької аудиторії.
Водночас у місті формується середовище івент-продюсерів: локальні агенції починають працювати з масштабними подіями, створюються студії відеозйомки. Місцеві артисти дедалі частіше знімають кліпи, а самі Чернівці з’являються в кадрі як локації для музичних відео.
2020–2022: виклики та адаптація культурної сцени
Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році шоу‑бізнес у Чернівцях, як і в інших великих українських містах, майже зупинився. Аеропорт припинив польоти, логістичні ризики зробили неможливими концерти великих команд. Фестивалі й концерти відклалися або перейшли в онлайн‑формат. Але при цьому культурна активність змістилася в інший формат. Багато заходів організовували місцеві громадські організації, театри та ініціативи. Наприклад, Конгрес культурних активістів, покази локальних вистав, дитячі програми, акцент на підтримці переселенців і постраждалих через війну.
UPH (Ukrainian People’s House) у Чернівцях активно створював простір для вираження культурних голосів у кризовий період, провадив консультації, пленери, навчання молоді. Тут підключали шоу‑елементи до гуманітарної роботи, створивши новий формат культурного шоу як соціальної практики.
Хоч масштаби концертів були мінімальні, але культурне життя не зникло. Театр ім. Кобилянської продовжував прем’єри, ресторатори продовжували організовувати інтерактивні вечори, живу музику в ресторанах і кав’ярнях. Майстер‑класи, поетичні вечори та локальні музичні акції стали новими підвалинами шоу‑сцени.
2023–2025: відродження, фестивалі й нові формати
Починаючи з 2023 року, культура знову набирає обертів. Фестиваль Mikolajczuk Open 2025 – це яскравий символ її повернення. Експериментальне кіно, обговорення жанрів, лекції, місцева й міжнародна участь показують новий рівень поєднання культури й шоу‑формату в Чернівцях.
Місто також планує розвиток через створення Агентства розвитку міста, яке координуватиме іміджеві та культурні проєкти, інвесторів, бізнес‑тренінги й PR заходи. Все спрямовано на зміцнення культурно‑розважальної індустрії у майбутньому. Театр ім. Кобилянської проводить реставрацію, організовує значні постановки — це сприяє поверненню великої аудиторії та залученню артистів з Києва та інших міст.
Таким чином, 2023-2025 роки можна назвати культурним ренесансом Чернівців. Адже в умовах воєнного сьогодення відроджуються фестивалі, європейські програми формують новий формат шоу‑бізнесу. А культура стає більш інтерактивною, цифровою, включає соціальні й кіноформи, з акцентом на молодіжну аудиторію.
Тридцятирічна історія шоуіндустрії у Чернівцях демонструє закономірний розвиток: від хаотичної самоорганізації в 1990-х до поступового становлення професійного ринку у 2010-2020-х роках. І хоча Чернівці не стали шоу-столицею, тут склалися ключові передумови для стабільної культурної динаміки. Є зацікавлена аудиторія, присутні великі концертні агентства з’явилася локальна медіапідтримка та доступ до цифрових платформ.
При цьому місто залишилось водночас і «старомодним», і відкритим до нових форматів. Чернівці дали старт і натхнення багатьом артистам, а в останні роки спостерігається тенденція повернення інтересу до локальної сцени, розвитку незалежних культурних ініціатив і тіснішої співпраці між артистами, організаторами й аудиторією.
Шоубізнес у Чернівцях продовжує розвиватися. Не через модні тренди, а через потребу в самовираженні, спільноті та культурному русі. Саме ці чинники формують чергову хвилю талантів і форматів, які можуть дати місту нове звучання.