Сонячне вересневе ранкове повітря на площі перед будинком органів влади міста у Чернівцях цього року було наповнене ароматом квітучої липи, солодким запахом меду й чаю. Так починався вже традиційний для буковинців фестиваль меду та трав’яного чаю. Щороку чернівчани та гості міста збираються тут на дійство, яке стало хоч і порівняно молодою, але вже міцною традицією. Тут панує живий простір, де поєднуються ремесло, природа, спільнота та благодійність. У нашій статті на chernivetski.info ми розглянемо, як мед і чай стають гарним приводом до зустрічей, як традиції набувають сучасних форм і чому так важливо підтримувати свої традиції.
Бджільництво та чай із Карпат: як зароджувався задум
Перші кроки фестивалю ведуть до природних ресурсів нашого краю – меду і трав’яного чаю. Бджільництво на Буковині існувало споконвіку, адже високі гори, ліси, родючі луки давали багату основу для ремесла. А трав’яний чай, зібраний з карпатських зборів, був важливою частиною домашнього господарства: лікував, зігрівав, утверджував зв’язок із природою.
У 2021 році, коли фестиваль відбувся вперше на Центральній площі, організатори запропонували ярмарок меду й чаю на відкритому просторі, майстер-класи з викачування меду й виготовлення свічок з вощини. Бо саме мед залишається головним продуктом пасічників.Тут пропонували акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий, квітковий та різнотрав’я. Здебільшого без термічної обробки, що дозволяє зберегти всі корисні властивості.
Не менш важливими для пасічників Буковини є продукти, що підтримують здоров’я. Тутешня бджолина перга, або пилок, багата на вітаміни та мікроелементи – справжнє природне джерело енергії. А маточне молочко не лише корисне в їжу, але й стало популярним у косметиці: його додають у креми, маски та бальзами. Пасічники пропонують ці делікатеси як у свіжому вигляді, так і замороженому, щоб зберегти всі корисні властивості.
Віск – ще один скарб пасіки. Його тут не просто збирають, а перетворюють на свічки, мазі та косметичні засоби. Натуральні свічки з воску популярні не лише серед місцевих мешканців, а й серед туристів, які шукають сувеніри ручної роботи, що несуть тепло та аромат карпатських лісів. А прополіс, ароматний природний антисептик, знайшов своє застосування у медицині та косметології: його продають у вигляді настоянок, мазей чи порошку, і він давно став важливою частиною пасічницької культури.
Також популярним в останні роки продуктом є подарункові набори, які поєднують декілька видів меду та додаткові продукти пасіки. Буковинські пасічники експериментують і з крафтовими виробами: мед із горіхами, сухофруктами або шоколадом. Такі товари стають гарним варіантом сувеніра та підтримують імідж Буковини як регіону з чистими та натуральними продуктами.
Тож коли на площі Чернівців з’явилися буковинські пасічники з таким неймовірним асортиментом унікальної продукції, одразу стало зрозуміло: фестивалю бути й надалі. Так зустрічі пасічників стали щорічною подією, а у 2023 році фестиваль мав благодійний характер, тут збирали донати для потреб ЗСУ.
Ярмарок, майстер-класи та смак спільності
Коли підходите до площі на фестивалі, перше, що вражає – розмаїття банок з медом: липовий, акацієвий, соняшниковий, гірський. Навколо – фотозони, літні столи, лави, де можна присісти, скуштувати, поспілкуватись із виробниками. У програмі передбачена також дегустація трав’яних чаїв, зазвичай у великому чані просто неба, що додає певної святкової магії. Крафтове виробництво або ж перероблення природних дарів в останні роки стали дуже популярними серед буковинців.
Приміром, ветеран війни Володимир Цитрак заснував власний бізнес з виробництва трав’яних чаїв, варення, джемів та інших крафтових продуктів під брендом «Travjen». У виробництво залучена вся родина – разом вони збирають дикорослі дари Карпат, сушать їх і перетворюють на чаї, джеми та настої.
І саме таких активних та завзятих пасічників та травників можна зустріти тут. А вони радо розповідають про свою справу, діляться досвідом. А ще вражає атмосфера спільноти: люди приходять із сім’ями, знаходять знайомих, зустрічають друзів. Так мед і чай стають приводом для зустрічей.
Традиція, спільнота і благодійність
Фестиваль меду та чаю у Чернівцях має не лише гастрономічний чи культурний характер, але й соціальний. Люди приходять не лише по мед і чай, а й по те, щоб бути частиною чогось більшого. Крім того, фестиваль підтримує місцевих виробників: бджолярів із Буковини, травників, ремісників. Як повідомляють організатори, ярмаркова зона охоплює мед, виробів із воску, трави, натуральні продукти.
Для майстрів подія – можливість заявити про себе, познайомити місто з гірською традицією та створити контакти. Так, пасічник Микола Шовкалюк з Вижниці щороку привозить на фестиваль продукцію з меду і вже має постійних шанувальників. Але кожного року до великої родини виробників бджолопродукції долучаються нові люди. І це відрадно, адже таким чином, фестиваль зміцнює зв’язок між містом і селом, між виробником і споживачем, між традиціями та підприємництвом.
Один із викликів фестивалю – зберегти автентичність, коли захід набирає масштабу. Так, мед і чай залишаються традиційними продуктами, але формат стає більш комерційним: більше стендів, більше відвідувачів, більше видовищності. Наприклад, на майстер-класах часто беруть донати, на ярмарку – вибір набагато ширший, ніж просто мед і чай.
Проте цей формат дає й можливості: популяризація гірських продуктів, туристичний імпульс для Чернівців, культурний брендинг для регіону. Містяни та гості відкривають для себе те, що раніше було доступне переважно в селах. Фестиваль формує уявлення про Буковину як про край, де природа, ремесло й традиції живі.
Сталий розвиток, участь громади і перспектива в туристичному розвитку
Звісно, фестивалю потрібна стратегія сталого розвитку – активна участь місцевих громад, підтримка виробників, збереження екологічності, поєднання з туризмом. Наприклад, трав’яний чай із карпатських зборів має стати не лише дегустацією, а частиною екскурсійних маршрутів, майстер-класів на природі.
Також важливо продовжувати благодійну частину, інтегрувати місцеві школи, молодь, щоб традиція не була лише ярмарком, а життям громади. Для Чернівців – це шанс позиціювати себе не лише як місто з історією, а як місце зустрічі аромату меду, гірських трав і дружньої громади.
За даними 2025 року на Буковині налічується близько мільйона бджолосімей, а щороку пасічники збирають десятки тонн меду. Середня ціна за кілограм меду у 2025 році становила приблизно 267 гривень. Багато родин ведуть пасіки як сімейний бізнес, поєднуючи традиційні методи з сучасними технологіями.
Дві буковинські пасіки отримали статус племінних, що дозволяє їм займатися селекцією та продажем маток і бджіл за кордон. У таких пасіках утримується понад 150 сімей карпатської породи, а середня продуктивність – близько 33 кг меду з однієї сім’ї. Цей статус допомагає зберегти генетичний фонд місцевих бджіл та підтримує високу якість продукції.
Держава надає пасічникам дотації – 200 гривень за бджолосім’ю при наявності від 10 до 300 сімей. Це дозволяє частково покривати витрати на утримання бджіл, придбання обладнання та підгодівлю. Загалом такі програми підтримки роблять галузь більш стабільною та привабливою для новачків.
Тож бджільництво на Буковині має великі перспективи. Племінні пасіки і кооперативи дозволяють виходити на ринок експорту, популяризувати продукцію і підтримувати місцеву спільноту пасічників. Крафтовий мед та інші продукти пасік, як-от віск і пилок, популярні в Україні та за її межами.
Тому фестиваль меду і трав’яного чаю в Чернівцях – це більше, ніж подія. Це простір, де зустрічаються люди, які продовжують традицію бджільництва, екологічного виробництва, стаючи частиною економічного розвитку Буковини.