Як буковинка розпочала справу з виготовлення кераміки

Євгенія Грицку – художниця, керамістка, яка виготовляє нестандартні вироби з глини. Дівчина з мінімальним капіталом із допомогою друзів розпочала власну справу. Але щоб розвиватися, їй доводиться працювати ще на двох роботах. Євгенія відкрила у Чернівцях простір-студію, як це роблять у Європі. І після карантину хоче, аби до неї могли приходити всі охочі, спостерігати за роботою майстра. Як вдалося зібрати кошти на інструмент для майстерні, що виготовляє з глини, про успіх та бажання створити відкриту студію читайте у матеріалі на chernivetski.info.

Про друзів, гроші і перший виріб

Дівчина – художниця за освітою, закінчила Бухарестський національний університет мистецтв, кафедру живопису, магістратуру. В Україні ця освіта не визнана. Треба робити нострифікацію (процедура визнання іноземних документів про освіту). Отож, її не взяли викладати у художню школу, тому Женя вирішила спробувати себе у кераміці. Пішла у студію до Сергія Богопольського, який спершу ставився до захоплення скептично. А вже через рік керамістка замовила пічку для випалювання виробів із глини.

Щоб відкрити свою студію, дівчині потрібно було близько п’яти тисяч доларів. Тож вона зареєструвала аккаунт на краудфанд-платформі в Америці, друзі-оператори допомогли зняти відео. Так зібралася потрібна сума грошей. Замовила на ці кошти пічку у Києві й отримала свій перший інструмент для роботи, який обійшовся у тисячу доларів (хоча її вартість 1,5-2 тисячі) завдяки другові керамісту з Києва Віктору Буткалюку.

Етапи виготовлення виробів

кераміка2

Пічка для кераміста – дуже важливий інструмент, хоча багато майстрів працюють без неї, випалюють вироби одне в одного або ж купують піч разом. Є варіанти – ямний випал, але це теж ризиковано, бо можна недопалити або перепалити. Пічка Євгенії автоматична: вмикає її на ніч і зранку отримує фактично готовий випал. Майстриня зізнається: найважчий емоційно момент під час випалу, коли відкриваєш пічку і бачиш свої роботи, бо ніколи не знаєш, що там відбувається всередині. І ще важче втриматися, щоб не відкрити пічку на високій температурі, а дочекатися охолодження.

Наразі дівчина створює вироби методом ручної формовки, бо не має гончарного кола, яке спрощує процес виготовлення посуду. А коштує воно щонайменше 700 доларів. Ця професія не з дешевих, каже вона.

Молода художниця працює з глиною МКФ-2, її привозять зі Слов’янська. Це біла, відносно жирна глина, яку люблять керамісти. Вона готова для роботи, але спершу потрібно структурувати, перемішати, а потім збити, аби не було повітря всередині. Далі моделює, відтак виробляє горнятко, глечик – що виходить. Коли виріб підвялиться, інструментом вичищає, підтирає, робить тоншими стінки тощо.

Буває, під час чистки виріб ламається. Якщо він розбився на етапі до випалу, то глину можна розмочити і використовувати знову. На готовий виріб придумує декор. Якщо це під глазурний випал, до випалу промальовує, розфарбовує і вже тоді ставить у піч. Після того покриває глазур’ю.

Із глини можу виготовити будь-що: від посуду до музичних інструментів. Кераміка – це будь-що, що створюється за допомогою високої температури.

Comments