Августа Кохановська: мистецький шлях чернівецької художниці

Її ім’я зараз рідко можна почути з чиїхось уст, проте сотні років тому її картини прикрашали найкращі виставкові зали та книжкові видання відомих авторів. Вона була однією з перших мисткинь Буковини, праці якої показали – не існує ніяких обмежень в просторі й часі, коли душа прагне творити мистецтво. Августа Кохановська – жінка, яка все своє життя присвятила живопису та етнографічним дослідженням, історію якої ми маємо можливість спостерігати на її полотнах.

Її історія – це не тільки розповідь про незвичайний успіх. Це сповідь про випробування, з якими зіткнулася художниця у непростий час. У цій статті на chernivetski.info ми детально дослідимо її мистецький шлях та спадщину, яка продовжує жити у музейних колекціях.

Раннє дитинство та юність мисткині

Народження Августи Кохановської відбулося 6 липня 1866 року на території Південної Буковини (сучасна Румунія). Невдовзі після її народження родина переїжджає до Кимполунгу. У 1885 році її батько починає очолювати посаду радника окружної справи, і як наслідок родина Кохановських знову змінює місце свого перебування, проте зараз ця дорога вела до Чернівців. Щодо матері Августи відомо тільки те, що вона весь свій вільний час присвячувала дітям, допомагаючи їм шукати свої таланти та знаходити шляхи реалізації.

Родина Кохановських відзначалася особливою атмосферою, адже хто б не перебував в їхньому колі, розповідали про те, скільки любові можна відчути біля них. Особливо ця любов була сильною до літератури та художнього мистецтва, які відіграли значну роль у формуванні світогляду дівчинки. 

Також велике значення у роки юності відігравало знайомство з нікому ще не відомою в той час письменницею Ольгою Кобилянською. Її прагнення справедливості щодо ставлення тодішнього суспільства до українського жіноцтва надихало юну Августу до написання власних картин, які пізніше ставали невіддільною частиною творів Кобилянської.

Освіта та професійне зростання

Навчання у Тадеуша Сулеми-Попеля

Після того, як родина Кохановських у 1885 році переїжджає у Чернівці, юна Августа звертається до польського художника Тадеуша Сулеми-Попеля з метою отримати уроки малювання. Вибір молодої художниці був зовсім не випадковим, адже Тадеуш на той час був відомим митцем, який уміло вмів працювати у кожному мистецькому напрямку, зокрема у портретному та монументальному живописі. Його вплив на формування творчості Августи був достатньо високим: основи академічного рисунка, техніка роботи з олійними фарбами, знайомство з європейськими традиціями – усі ці деталі пізніше використовувалися у її роботах.

Віденська школа мистецтв

Завдяки щирому наставництву та любові до власної справи Кохановська вирішує продовжити професійне навчання. У 1894 році Августа Кохановська стала студенткою віденської школи декоративного та прикладного мистецтва (Kunstgewerbeschule des K.K. Österreichischen Museums für Kunst und Industrie), де провчилася включно до 1899 року. У тодішній час навчання для жінок було доволі обмеженим, тому вона була однією з небагатьох жінок-студенток. Це спричинило багато наслідків: через відсутність однодумців та справжніх подруг перший рік навчання для Августи був достатньо складним, про що вона неодноразово згадувала у своїх листах до рідних. Проте бажання займатися творчістю до останнього тримало її на плаву.

Багато свого часу мисткиня витрачала на вивчення технік ілюстрації, а також глибоко досліджувала тематику етнографічного мистецтва, що пізніше залишало власний слід на її творчому розвитку.

Творчість та внесок у мистецтво

Після закінчення навчання у Віденській школі мистецтв Августа активно шукає себе у різних живописних напрямках, серед яких відзначалися портретний живопис, пейзажі, а також жанрові сцени. Її стиль поєднував деталі реалістичності із модерністськими тенденціями, що було характерним для австрійської мистецької школи кінця XIX – початку XX століття.

Завдяки попереднім навчанням із польським художником Тадеушем часто в її роботах можна було простежити слід олійних фарб або акварелі, але кожна з них зверталася до тонкої графічної лінії. Вона майстерно гралася зі світлом тіней, додаючи картинам певних ноток виразності та емоційної глибини. Роботи Кохановської настільки припали до душі мистецтвознавцям, що вони забирали її картини до своїх виставок, які часто відбувалися у провідних виставкових галереях Відня, Львова та Будапешту. 

Ілюстрації літературних творів

Як ми згадували раніше, творчість Ольги Кобилянської грає визначну роль у творчості Августи. Художницю настільки сильно надихали історії боротьби жіночої верстви населення, зображеної у творах Ольги, що вона починає створювати свої, наповнені визначним смаком та мистецькою силою, ілюстрації, які пізніше були покладені на сторінках визначних творів Кобилянської. Серед відомих наразі робіт, де можна знайти та насолодитися творчістю Августи, є книга “Малоруські новели”. Завдяки цікавим ілюстраційним деталям твір заново наповнюється глибшим змістом, відчувається неймовірна образність. 

Впевнені, що кожному з вас хоч раз у житті потрапляла до рук праця Івана Франка “Петрії й Довбущуки”, в якій серед безлічі деталей вражає майстерність ілюстрацій. Але цікавим є те, що авторкою кожної є ніхто інший, як Августа. Також вона доклала власних ноток до книжкових видань Івана Нечуя-Левицького, особливо підкреслюючи етнографічні мотиви, закладені в основу його літературних творів.

Етнографічні дослідження

Під час навчання у Віденській школі мистецтв Кохановська почала активно захоплюватися етнографією. Великий спектр досліджень присвячувався гуцулам та румунам, фіксуючи їхній народний одяг та орнаментику. Її діяльність у цьому напрямку стала визначною для досліджень традиційного побуту та народного мистецтва буковинського краю, адже більшість її робіт до сих пір використовуються етнологами істориками культурної сфери. Особливої популярності здобули такі наукові роботи Августи Кохановської, як “Писанки в Буковині та Галичині” (1898), “Румунські селянські будинки на Буковині” (1902) та “З життя вівчарів на Буковині” (1914).

Життєві випробування на схилі літ та спадщина

Останні роки життя

У 1914 році починається Перша світова війна, яка ставить свій відбиток на житті відомої художниці. Численні політичні зміни протягом всього періоду війни, економічні зміни, які відбуваються після, змушують Августу опинитися у скрутному становищі. Вона змушена переїхати до своїх родичів у місто Торунь (територія Польщі). Попри свій мистецький талант та хворобу після переїзду, Кохановська так і не змогла знайти спосіб для реалізації. Відсутність коштів та складність хвороби змушують мисткиню провести останні літа у лікарні при монастирі, де католицькі монахині день і ніч боролися за її життя. Проте незважаючи на вкладені сили 7 липня 1927 року хвороба перемагає й Августа Кохановська йде із життя. Місце поховання й досі залишається невідомим.

Спадщина та сучасне визнання

Незважаючи на трагічну та складну долю художниці, її мистецька спадщина не втрачена повністю. Роботи Августи Кохановської зберігаються й донині у музейних колекціях Австрії, Польщі та України.

Вражає те, що сучасні дослідники продовжують вивчати її творчість знову рік за роком, кожного разу повертаючи ім’я Августи до кола видатних художників Центрально-Східної Європи. Також на постійній основі в Чернівцях відбуваються мистецькі вечори, присвячені її імені, вшановуючи її пам’ять та непростий шлях до успіху.