Завжди при згадці Буковини на думку приходять безмежні гірські краєвиди або неймовірна архітектурна спадщина. Та передусім наш край – жива палітра народів, які століттями формували тут своє культурне коріння. У Чернівцях поруч звучать українські, польські, румунські й німецькі пісні, не змагаючись багатством традицій між собою, пише chernivetski.info. Саме в такому багатоголосому середовищі повинен був народитися фестиваль-пошана. Так званий показ того, що культура може відігравати роль потужного інструменту єднання.
Матеріал покликаний проаналізувати програму святкового дійства, його особливу атмосферу та вплив на туристичний імідж міста. Ми зробимо порівняння з іншими мистецькими подіями регіону, окреслимо подальші перспективи розвитку.
Історія та концепція
Започаткована як перше обласне свято національних культур, «Буковинська мозаїка» ознаменувалася знаковою подією “українського Відня”. Її створення неможливо назвати випадковістю, адже існує тісний зв’язок із важливою історичною подією для всієї країни – відзначенням Дня міжнаціональної злагоди й різноманіття у 2025 році. Фестиваль задумувався повноцінно новим форматом, котрий дозволить відчути унікальну ідентичність кожного етносу.
У пошуках символу, який би найкраще відобразив головну ідею заходу, організатори обрали гасло – квінтесенцією єднання: «У кожного – свій голос, та серце в нас одне». І це найкращий вибір. Попри різноманітність мов, традицій і вірувань, усі жителі області об’єднані спільними цінностями, любов’ю до рідної землі та прагненням здобути мир. Лозунг слугує запрошенням започаткувати діалог, перетворюючи відмінності на силу.
Програма свята
Хронологія святкування розроблялася таким чином, щоб гість, незалежно від віку чи інтересів, зміг знайти щось для себе і насолодитися імпульсом національного різноманіття. Серце події розгорнуло етнопростір «Жива культура». Тут, серед барвистих наметів, громади – українська, румунська, молдовська, польська, єврейська, німецька – представляли власні традиції. Учасники отримали чудову нагоду познайомитися з автентичними ремеслами, приміряти етнічні костюми та скуштувати страви, котрі передавалися тисячолітніми поколіннями.
Роль центральної події взяв на свої плечі концерт «Єдність у розмаїтті». Фестиваль урочисто відкрив народний оркестр музики «Буковина», після чого сцену заповнили талановиті аматорські колективи. Усі виступи стали ілюстрацією уособлення українського коду, створюючи гармонійну мозаїку звуків і танців.
Особливе місце займали символічні акти – методи підкреслення ідеї взаємної поваги. Відвідувачі долучилися до формування «Вінка дружби», вплітаючи в нього різнобарвні стрічки. На центральній алеї розгортали «Рушник дружби» — довге полотно, прикрашене візерунками різних культур. А кульмінаційний момент ознаменувався посадкою дерева «Бук єдності».
Для наймолодших гостей та їхніх батьків організатори підготували визначні локації. На «Казковій галявині народів» малеча поринала у світ театралізованих вистав чи етноквестів. Поруч, біля «Поля народних розваг», традиційні руханки й забави збирали великі компанії, трансформуючи змагання веселим, дружнім досвідом.
Туристичний імпульс
Благодійність як соціальний магніт
Важливим складником, здатним посилити привабливість дійства, став її доброчинний аспект. Вхід на святкування засновувався добровільними пожертвами, які започатковувалися задля підтримки українських військових через «Ветеран Хаб» та допомоги онкохворим дітям обласної дитячої лікарні. Цей соціальний компонент надав фестивалю глибшого значення, адже його учасники покладали благородні наміри.
Новий сезон подорожей
До появи «Мозаїки» Чернівці вже мали свою концертну візитівку – «Буковинські зустрічі». Однак ця урочистість уже проходить в інший час. Вона ж заповнила керівну прогалину, заснувавши весняне бажання відвідати урбаністичний центр. Захід дав змогу місцевим гостям зануритися у нашу багатовікову спадщину саме навесні, коли буковинський край розквітає і дихає запашним натхненням.
Майбутнє та виклики
- Фінансування й організація. Для продовження проведення будь-яких масштабних проєктів необхідне системне фінансування. Залучення коштів із різних джерел – грантів, спонсорства, іноземних партнерів – дозволить перетворити його на щорічну подію.
- Проблематика наслідків повномасштабного вторгнення. Організація концертних програм під час війни є неабияким викликом. Тепер повинні враховуватися безпекові аспекти, дотримуватися всіх протоколів і водночас залишатися місцем, де люди зможуть відчути єднання.
- Міжнародна співпраця. Однією з головних перспектив «Буковинської мозаїки» залишається розширення її закордонного формату. Поступове залучення колективів міст-побратимів може підняти свято на новий рівень. У майбутньому також можливе започаткування комплексних туристичних пакетів. Тобто, все б не обмежувалося виключно відвідуванням дійства, а поєднувалося з екскурсіями чернівецькими брукованими вуличками чи різноманітними гастротурами.