Він український поет, літературознавець й громадський діяч. У 20 столітті він активно писав для українського читача. Мова йде про чернівчанина Анатолія Добрянського. У цьому матеріалі на chernivetski.info ми більш детально розповімо про життєпис поета.
Походження
Анатолій Добрянський народився у 1935 році у селі Крикливець Вінницької області в родині вчителів. Його батько, Микола Добрянський був вчителем історії, української мови й літератури. Мати, Феодосія Добрянська протягом сорока років учителювала у школах Чернівецької й Вінницької областей.
Анатолій навчався у Сокирянській школі. Це було містечко в Чернівецькій області. Після закінчення навчального закладу хлопець вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. Під час навчання Анатолій активно брав участь у роботі літературного об’єднання області. Також допомагав з підготовкою радіоальманахів та літсторінок. Інколи Анатолій виступав на місцевих заходах з декламуванням віршів.
Також Добрянський писав пісні. У 1954 році на його слова була створена композиція “Гей, піду я на Черемош”. Пісня ще досі входить у репертуар Заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю.
Розвиток кар’єри
У 1957 році Анатолій закінчив університет. Після випуску він почав працювати літпрацівником, а згодом отримав посаду літературного редактора газети “Радянська Буковина”. Також він став головою літературного об’єднання. Здобувши авторитет, Анатолія обрали директором чернівецького клубу письменників. А також керував літературною студією при гарнізонному Будинку офіцерів. Досить часто Анатолій Добрянський виступав перед військовими у прикордонних частинах. Брав участь у проведенні на Буковині Днів літератури Таджикистану, Латвії, Молдови.
У 1962 році чоловік закінчив аспірантуру. Опісля. розпочав свою роботу у Чернівецькому державному університеті. Згодом став доцентом кафедри української літератури. для студентів він викладав такі курси, як “Новітня українська література”, “Історія української і зарубіжної культури”, “Література народів СРСР”, спецкурси “Література і музика”, “Історія українського мистецтва”. У 1975 році Добрянський захистив кандидатську дисертацію на тему “Шляхи світової сонетистики і розвиток сонета в українській літературі”.
Загалом Анатолій Добрянський зробив вагомий внесок у культурне й політичне життя Буковини. Адже чоловік став автором сотнів статей, нарисів, рецензій, а також й інших опублікованих матеріалів у пресі. Він активно долучався до роботи товариства “Просвіта”. Брав участь у громадсько-культурних акціях Народного Руху, у пропагандистсько-освітній роботі громадської організації захисту навколишнього середовища “Зелений світ Буковини” та культурно-мистецьких заходах Народного дому.
Просвітницька діяльність
Анатолій Дворянський понад 30 років свого життя віддав товариству “Знання”. Саме у цій організації він очолював науково-методичну раду методики лекційної пропаганди. Поет був ректором університету лекторської майстерності і ораторського мистецтва, виступав на пленумах і конференціях у Києві, Мінську, Ризі, Тбілісі. Його запрошували для прочитання лекцій у Тернопільську, Івано-Франківську, Чернігівську, Дніпропетровську, Сумську області.
Анатолій Дворянський зібрав унікальну фонотеку, де налічувалось понад 1500 грамплатівок і касет, а також книгозбірню – близько 33 тисяч видань. На основі цього у 2005 році було відкрито у Чернівцях Муніципальну бібліотеку на честь його імені.
Анатолій Дворянський помер у 2003 році. Його поховали на центральному цвинтарі у Чернівцях.