Георгій Миколайович Бота – це постать, яка поєднала в собі місцевого посадовця, митця слова й історичного свідка свого краю. Він виріс у середовищі, де пам’ять про минуле, сільські легенди, історичні події перепліталися з повсякденним життям. Пройшовши через громадську діяльність, місцеве управління, медичний фах, він усвідомлено взяв на себе місію зберігати історію рідного краю у прозі, в оповіданнях, спогадах. Його творчість – це не просто художні тексти, це мости між поколіннями, минулим і сучасністю, архівами й людською пам’яттю, пише chernivetski.info. У цій статті розглянемо його життєвий шлях, потім проаналізуємо творчість, тематичні особливості й значення для регіону.
Поєднання медицини, громадської служби та краєзнавства
Георгій Бота народився 21 березня 1966 року в селі Бояни, Новоселицького району Чернівецької області, що на Буковині. З дитинства у нього формувалося уявлення про спадщину – місцеві оповіді, спогади старожилів, діалекти, культурна атмосфера, що відчувалася в кожному селі. Бувши медиком за фахом, він також активно працював у громадській сфері, займався місцевим управлінням, а потім перейшов до творчої та культурно-освітньої діяльності.
У певний час Бота був сільським головою Чорнівки. І ця позиція дала йому прямий контакт із життям громади, з її потребами, історіями, з людьми, їхніми спогадами й переживаннями. Цей досвід не був відокремлений від письменницької діяльності, а навпаки, він став джерелом тем, сюжетів, “сировиною” для оповідей.
У 2021 році він опублікував першу збірку оповідань «Долі з вогню, землі та любові», яка фактично стала точкою перелому. З ролі “краєзнавця-популяризатора” він поступово зайняв місце публічного літератора. Тоді у Чернівцях презентація цієї збірки зібрала багато охочих, адже тексти зачіпали історію, побут, мову рідного краю. А це тема, що має резонанс серед місцевих читачів.
Паралельно він залучався до краєзнавчих проєктів, зустрічей з громадами, презентацій, що підсилювали його впізнаваність у культурному просторі Буковини. У 2024 році вийшла нова тематична збірка «Садгора – долі з вогню, землі та любові», присвячена району Садгори в Чернівцях, з ілюстраціями та акцентом на документальні підтвердження.
Таким чином, життєвий шлях Боти – це шлях поєднання професійного навантаження (медицина), громадської служби й глибокого занурення в минуле свого краю, яке він передав у творах. Це не просто “лікар, який пише”, це людина, яка обрала слово як інструмент пам’яті, як спосіб доторкнути світ до історії.
Вхід у літературу: перші кроки, світогляд і методика
У творчому становленні Георгія Боти перший публічний прояв відбувся через оповідання, публікації в інтернеті, місцевих медіа та в соціальних мережах. Його творчість спершу формувалася як народне, близьке до людей письмо – не абстрактна, а “з народу, для народу”. За словами автора, багато творів беруть початок зі свідчень жителів рідних сіл, спогадів старожилів, архівних записів. Так з’явилися оповіді про життя Чорнівки, відображення історичних епох — від кріпацтва, через Австро-Угорщину, світові війни до сучасності. Автор не просто репрезентує факти, а вживається в середовище: використовує місцеву говірку, діалекти, “мову предків”, щоб читач ототожнився з героями.
У презентаціях та публічних виступах Бота наголошує: “Я використовую діалекти не для епатажу, а для того, аби читачі впізнали рідні слова, побачили себе в тексті”. До друку він готує оповіді разом із донькою чи редакторами, дбаючи зберегти живу мову, не “випиляти” колорит для “загального читача”. Його творчий світогляд – це світогляд людини, яка не розділяє “історію” й “повість”, а бачить у них одну тканину часу.
Тематика, стилістика та художні рішення
Тематично твори Георгія Боти стосуються життя сіл Буковини – їхніх жителів, їхніх доль, драм, радощів, труднощів. Він звертається до епох, коли селянин був у центрі змін: кріпосне право, австро-угорський лад, національні рухи, війни, радянські трансформації, сучасні негаразди. Його персонажі – не герої надлюдські, а звичайні люди, носії історії своєї громади: батьки, діди й бабусі, селяни, заробітчани, сусіди, ті, хто будував дім, сіяли поле, виживав під час лих.
Стиль Боти вирізняється прагненням бути “народним” у найкращому сенсі: тексти читаються легко, з живою мовою, з діалектними лексемами, з присутністю місцевого звучання. У презентації другої частини збірки він говорив про те, що діалекти – це важливий складник атмосфери, і що в діалогах максимально вживає “мову свого краю”. У рецензіях зазначають, що його оповідання – це не сухий виклад фактів, а показ “дійсності з усіх захованих кутків” — там, де між літописом і усною пам’яттю живе справжня історія.
У збірці «Садгора – долі з вогню, землі та любові» художня мова поєднується з ілюстраціями та документальними підмурівками. А такі вирішення підсилюють візуальний ефект і спонукають читача “бачити місце” та “чути час”.
Крім того, теми кохання, сім’ї, втрат, війни, пам’яті, землі часто переплітаються у його творах. Він не боїться згортати великі історичні пластини до людського масштабу. Тема коріння присутня всюди: хто ти, звідки твій рід, чим живеш – усе це звучить у його творах як запитання.
Також важливо, що Бота часто звертається до історичних пластів, які згасають. Це архівні згадки, спогади старожилів, опади історичної пам’яті. Він прагне врятувати від забуття те, що могло б загубитися. І робить це не як музейний куратор, а як оповідач, який вводить читача в життя тодішнє.
Вплив на громаду, презентації, визнання
Твори Георгія Боти не залишаються “на полицях”, навпаки, він активно проводить презентації у громадах, бібліотеках, культурних закладах. Наприклад, у Селятинській громаді презентували збірки «Долі з вогню, землі та любові», де він ділився історією походження текстів, джерелами, мотивами, вислуховував історії мешканців. У Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася зустріч із читачами, де автор обговорював свої оповідання та мотиви.
У 2025 році відбулася презентація нової книги в художньому музеї Чернівців – збірки «Долі з вогню, землі та любові» краєзнавця й колишнього сільського голови Чорнівки. Наразі Георгій Бота є членом Національної спілки письменників України. Адже вже видав шість збірок у циклі «Долі з вогню, землі та любові».
Таким чином, його вплив не просто літературний, а культурний та громадський. Він несе мости до минулого для сучасності, стимулює місцеві ініціативи, надихає молодь звертатися до своїх коренів.
Виклики, перспективи та значення для літературного краю
Як кожен письменник, який працює в культурному маргінесі, Бота стикається з викликами: обмежений доступ до архівів, фінансові ресурси на видання, потреба балансувати між “народною доступністю” і художньою глибиною, ризик втрати аутентичності під впливом редакторських чи видавничих вимог. Також є питання промоції, щоб твори його дійшли не лише до місцевих читачів, а й ширше, на рівень України.
Проте переваги та перспективи значні. Його творчість заповнює лакуну – історії дрібних сіл, звичайних людей, місцеві мови й діалекти часто залишаються поза увагою великих літературних центрів. Бота дає простір для голосів, які зазвичай мовчать у великих наративах. А ще будь-хто може звернутися до письменника та розповісти йому свою історію.
Книги Боти можуть стати підручниками локальної історії, джерелами для шкільних читань, мотивацією до дослідження рідного краю. В умовах, коли виклики ідентичності та пам’яті стають все гострішими, такі тексти набувають символічної ваги.
Наразі дуже перспективний розвиток циклу: цикл «Долі з вогню, землі та любові» вже має кілька частин, і можна очікувати, що автор продовжуватиме працювати над новими томами, розширювати тематику, охоплювати інші райони, інші історичні періоди.
Бота володіє не лише літературним талантом, але й знанням медицини, досвідом громадської роботи. І це формує ширший погляд на життя, дозволяє йому говорити не тільки як оповідач, а і як свідок соціальної дійсності.